Дійові особи:
Л а р и с к а
Д е н и с к о
А н т о ш к а
одягнені як учні першого класу.
О д н о в у с у сірому або чорному костюмі, капелюсі, має один довгий вус.
О д н о в у с о в і п о м і ч н и к и у трико чорного кольору, білих рукавичках, зі скуйовдженим волоссям.
Обладнання та реквізит: скринька, чорні накидки для дітей, дорожні знаки, світлофори, «зебра», доріжка з білою смугою посередині, фонограма дороги.
Підготовча робота: записування фонограми, виготовлення реквізиту й костюмів.
Приблизний час проведення: 1 год.
Грає пісенька про дружбу. Заходять троє дітей: Л а р и с к а, Д е н и с к о, А н т о ш к а. У руках вони тримають скриньку.
Л
а р и с а: Ну от ми й добули чарівну скриньку із сонячним зайчиком.
Тепер нам треба дістатися до дітей і побажати, щоб усі вони стали
слухняними, добрими, не ябедами...
Д е н и с: Не підлабузниками... ну то давай бажай.
Гримить грім, грає музика, танок «чорних тіней», вони відбирають у дітей скриньку. З'являється Одновус.
О
д н о в у с: Стійте, ще крок — і я випущу сонячного зайчика зі
скриньки. Бачите, мені все сьогодні вдається. Бевзь П'ятий наш великий
буде мною задоволений. Іду. А для вас я придумав чудову перепону: чи
знаєте ви правила дорожнього руху? (Діти перезираються.) Я так і думав. Ну то спробуйте наздогнати мене. Але якщо ви тричі порушите правила дорожнього руху,
скринька буде для вас назавжди втрачена і ви залишитесь тут. А ще у вас
обмаль часу, адже Бевзь П'ятий дуже хоче забажати, щоб усі діти були
ябедами, неслухами, підлабузниками.
Одновус іде зі сцени. У
цей час грає музика, діти стоять нерухомо, а «тіні» знімають накидки й
перетворюються на «дорожні знаки». «Знаки» розстеляють «зебру» —
перехід, один із них стає віддалік у вигляді світлофора, ще один знак —
«Перехід» або «Підземний перехід».
Музика стихає, діти починають рухатись.
Г о л о с О д н о в у с а: Увага! Перед вами дорога зі жвавим рухом. (Фонограма дороги: їдуть машини, лунають клаксони тощо.) У якому місці треба переходити дорогу?
Л а р и с а: Треба подумати, уважно подивитись.
Д е н и с: Одновус утік, а ми будемо стояти і дивитись? Я пішов! (Біжить уперед, чути скрегіт гальм. Застигає на місці.)
Л а р и с а і А н т о н: Стій!
Л а р и с а: Ой! (Затуляє обличчя руками.)
Г о л о с О д н о в у с а: Ага! Помилка перша, помилка перша, помилка перша! Ха-ха!
А н т о н: Слухай, Ларисо, мені здається, треба йти до отієї смугастої доріжки...
Л а р и с а: А може, до отого миготливого стовпчика...
А н т о н: Як же її звуть... кобра чи що?
Л а р и с а (помічає дітей із дитсадка): Дивись, Антоне, діти.
А н т о н: Ви хвальки?
Д і т и: Ні!
Л а р и с а: А може, ябеди чи неслухи?
Д і т и: Ні!
А н т о н: То ви допоможете нам виручити друга з біди?
Д і т и: Так!
А н т о н: Тихіше (озирається), вам не можна кричати, щоб Одновус не почув. Отже, де треба було перейти дорогу? Підніміть руку, хто знає, а я вас запитаю.
Діти піднімають руки, а коли їх запитують і вони встають відповідати, то піднімають знак потрібного змісту.
П е р ш а д и т и н а:
Світлофор мигтить привітно.
(Піднімає знак із намальованим світлофором.)
Перехід далеко видно.
Д р у г а д и т и н а:.
Ти поглянь мерщій на мене,
Не барись — горить зелене.
Л а р и с а: Отже, там, де світлофор, зрозуміло.
Т р е т я д и т и н а:
Ось багато білих смуг.
(Піднімає знак «Пішохідний перехід».)
Знак цей нам як добрий друг.
Ч е т в е р т а д и т и н а:
Як до «зебри» підійшов,
Слушну відповідь знайшов.
А н т о н: Ага, запам'ятав, цю смугасту доріжку називають «зебра».
П ' я т а д и т и н а:
Знак «Підземний перехід».
Вниз тепер іти нам слід.
Музика, поява Одновуса.
О д н о в у с: Ну і яка ж відповідь?
Л а р и с а (йде до світлофора):
Світлофор мигтить привітно.
Перехід далеко видно.
А н т о н (біжить до «зебри»):
Ось багато білих смуг.
Знак цей нам як добрий друг.
Р а з о м:
Знак «Підземний перехід».
Вниз тепер іти нам слід.
Грає музика, і Денис починає рухатись. Діти, які тримали знаки, швиденько йдуть за лаштунки.
Д е н и с: Що це було?
А н т о н: Ти неправильно переходив дорогу, і ми маємо одну помилку.
Л а р и с а: Треба переходити там, де «зебра», або світлофор, або підземний перехід.
Д е н и с: Добре, я запам'ятаю.
Переходять «дорогу» по «зебрі».
А н т о н: Тут був Одновус, ось бачу сліди, і вони (іде зігнувшись, ніби вдивляється в сліди) ведуть нас знову до дороги.
Грає музика. На сцені знову діти в чорних накидках.
Змінюються
декорації. Коли все переставлено, на сцені залишається світлофор, який
має не три, а шість різних кольорів: перший згори — червоний, другий —
синій, третій — жовтий, четвертий — фіолетовий, п'ятий — зелений, шостий
— коричневий. Діти під час цього дійства застигають і не рухаються.
Діти в накидках ідуть зі сцени.
О д н о в у с: Ось вони стоять (ходить між дітьми),
а я нічого не можу їм зробити. Хіба тільки вони самі забажають іти
звідси або, звісно, програють!.. Ну що, ось вам іще загадочка.
Біжить зі сцени. Діти починають рухатись.
Л а р и с а: Де це ми? А, ось світлофор. (Бачить світлофор — це дитина, яка «перемикає» вогники. Горить червоне світло.)
Г о л о с О д н о в у с а: Як користуватися світлофором? Які кольори тут зайві?
Д е н и с: Треба йти. (Хоче зробити крок уперед.)
А н т о н: Стій! Глянь на дітей, вони показують, що на червоному знаку написано: «Стій!». (Один із дітей підводить руку.) Скажи ось ти.
Х л о п ч и к (піднімає червоний кружок):
Світлофор червоним сяє —
Йти вперед забороняє.
Л
а р и с а: Спасибі за підказку. Антоне, Денисе, мені здається, що з цим
світлофором не все гаразд. Чи не забагато тут кольорів? (Підходять, роздивляються.)
А н т о н: Мені здається, що синього не повинно бути. Діти, так?
Д і т и: Так.
А н т о н: Закриваємо.
Л а р и с а: Коричневий теж зайвий?
Д і т и: Так.
Л а р и с а: Закриваємо.
Д е н и с: А мені не подобається жовте світло, закриваємо?
Д і т и: Ні.
Г о л о с О д н о в у с а: Помилка друга! Ха-ха-ха!
Денис знову стоїть на місці.
А н т о н: Жовтий має бути? (Дівчинка підводить руку.) Скажи, будь ласка.
Д і в ч и н к а:
Жовте світло мерехтить —
Йти готуйся через мить.
(Піднімає табличку з жовтим кольором. Напис: «Чекай».)
Л а р и с а: Відкриваємо. А ось фіолетовий зайвий — так?
Д і т и: Так.
Л а р и с а: Закриваємо.
Денис починає рухатись.
Д
е н и с: Жовте світло говорить нам, щоб ми готувалися до зміни світла —
або зеленого на червоне, або червоного на зелене. Так?
Д і т и: Так!
Л а р и с а: Виходить, що йти треба на зелене світло? (Хлопчик піднімає руку.) Скажи нам, хлопчику.
Х л о п ч и к:
Як зелений загориться,
Йди вперед і не барися.
(Піднімає табличку із зеленим кольором. Напис: «Іди!».)
Музика,
знову діти в чорних плащах виконують невеличкий танок, змінюються
декорації. На сцені розстеляють доріжку — це ніби дорога. Посередині
доріжки — біла смуга. Під час переставляння декорацій діти не рухаються,
після того — починають.
Г о л о с О д н о в у с а:
Запитання останнє, але якщо неправильно відповісте, то ви програли.
Отже, як треба переходити дорогу з двостороннім рухом, якщо поблизу
немає знака «перехід»?
Фонограма «дороги» — шум машин тощо.
Д е н и с: Як-як? Це ж кожен знає; глянув, машин не видно — іди. (Хоче йти.)
А н т о н: Стій! Ані руш! Ти знову поспішаєш, а якщо це неправильна відповідь, ми втратимо останній шанс допомогти дітям.
Л а р и с а: Хлопчики, відразу звернімося до дітей, вони допомогли нам перші два рази, допоможуть і зараз. Так, діти?
Д і т и: Так!
А н т о н: Отже, хто знає, як переходити дорогу з двостороннім рухом, прошу, підніміть руку.
Дівчинка піднімає руку.
Д і в ч и н к а:
Спочатку подивись наліво.
Машин нема — іди сміливо.
Хлопчик піднімає руку.
Х л о п ч и к:
А на середині спинись
І вже направо подивись.
Діти стають перед доріжкою, дивляться ліворуч — машин немає — і починають перехід.
А н т о н, Л а р и с а, Д е н и с (тримаючись за руки, під час руху повторюють вірш):
Спочатку подивись наліво.
Машин нема — іди сміливо. (Ідуть.)
А на середині спинись.
І вже направо подивись. (Дивляться.)
Дівчинка піднімає руку.
Д і в ч и н к а:
Немає машин — йди вперед, не барись,
А треба чекати — нічим не журись.
Не бійся спізнитися, друже, дарма:
Цінніш над життя і здоров'я нема.
Діти дивляться праворуч і повторюють вірш. Коли закінчили, разом переходять дорогу.
Д і т и: Ура! Ми перемогли! (Радіють, скачуть, танцюють.)
Грає музика. Діти зупиняються і стоять нерухомо. З'являється Одновус.
О
д н о в у с: Радієте?! Передчасно радієте. Чекаєте скриньку, але я вам
її не віддам! Якщо ви переможете, Бевзь П'ятий, наш великий і
всемогутній, вижене мене, а що я буду робити? Адже я вмію тільки
брехати, хитрувати, підлабузнюватись... Ні, я буду боротися до кінця.
Ось вам останнє випробування. Нехай усі правила дорожнього руху
повторять діти. Отже, жодної підказки. Я запитую в зали, відповідайте.
Запитання перше. Які знаки не вказують на перехід дороги? Піднімайте
руки, а я викликатиму. Отже, виберіть із розташованих тут знаків ті, які
не сповіщають нас про перехід. Приберіть зайві.
Діти в
чорних накидках виносять різні знаки, які були задіяні в першому
конкурсі. Одновус викликає дітей із зали, і вони вказують на зайві
знаки. Грає туш.
О д н о в у с (із прикрістю): Цього разу правильно, але це лише перше запитання. Запитання друге. (Плескає в долоні, його помічники роздають кожному з дітей по три кружки: червоний, жовтий, зелений.)
Отже, я питаю, а ви піднімаєте кружечок того кольору, який відповідає
на питання. І дивіться: якщо хоч хтось помилиться — я виграв. А я вас
старанно заплутуватиму, будьте уважні.
Світлофор яким світлом сяє,
Коли йти вперед забороняє?
(Діти піднімають червоні кружечки.)
(Із прикрістю.) Правильно... А тепер:
Яке світло мерехтить,
Що йти готуйся через мить?
(Діти піднімають жовті кружечки.)
Знову правда...
Яке світло загорілось,
Щоб ми йшли вперед і не барились?
(Піднімають зелені кружки.)
Знову грає туш.
О
д н о в у с: Але цього ви вже точно не запам'ятали. Як переходять
дорогу з двостороннім рухом? Мої помічники зараз вам показуватимуть, а
ви, якщо неправильно, піднімаєте червоний кружечок, а якщо правильно —
зелений.
Ситуація 1. Біжить через дорогу (розкладену доріжку з білою смугою).
Ситуація 2. Біжить по білій смузі.
Ситуація 3. Підходить, дивиться спочатку ліворуч, іде, потім зупиняється на білій смузі, дивиться праворуч, іде далі.
Діти показують, правильно чи неправильно. Наприкінці знову лунає туш.
О д н о в у с (розлючено): Мої помічники, до мене, хапайте їх! (Але ті діти, які були з ним поряд, під цю музику починають озиратися, знімають із себе накидки і йдуть геть від Одновуса.) Мої чари більше не діють... Чарівна скринька... (Хоче взяти і не може підійти до неї, згинається, задкує, тікає зі сцени.)
А н т о н, Д е н и с, Л а р и с а: Ура! Перемога! Скринька! (Антон бере її в руки.)
Л а р и с а: Антоне, бажай швидше, щоб у світі більше не було підлабузників, ябед, хвальків, щоб усі діти були хорошими.
Грає весела музика.
А н т о н:
Як добре, що в світі правила є,
Л а р и с а:
З якими в безпеці здоров'я твоє.
Д е н и с:
Ці правила треба напам'ять нам знати,
Р а з о м:
Щоб більше в халепу не потрапляти!
Л а р и с а: Спасибі вам, діти, що допомогли нам перемогти Одновуса.
Співають пісню про дружбу.
|
![[Довідник] для вчителів](http://www.berezdiv.at.ua/teachers.jpg)
