Найважливішим чинником психічного розвитку дитини до­шкільного віку є формування психологічної готовності до шкільного навчання. По суті, її становлення свідчить про завершення періоду дошкільного дитинства.

У складному комплексі якостей, із яких складається така готовність, можна виділити такі складові: мотиваційну, розумову та емоційно-вольову.

Як це не парадоксально, але дітям теж потрібні порядок і правила поведінки — вони на них очікують. Виконання писаних і неписаних законів людського існування робить життя маленької людини зрозумілим, передбачуваним, створює відчуття безпеки. Батькам знайомі ситуації, коли їхня дитина, ще немовлям, опинившись поза домівкою, у незнайомому місці, починає вередувати, плакати і заспокоюється, лише повернувшись додому, до звичного оточення.

Цікаво було б довідатися, яким чином батьки знаходять такий спосіб покарання, який, з їхнього погляду, є найбільш дієвим, а на думку дітей — найбільш несправедливим? Більшість з нас робила саме так. Спостережливі батьки, як правило, здогадуються, що для їхньої дитини має особливу цінність, і здобувають ефективний метод впливу. Свідомо чи ні так виходить — не має значення.